Зако́н
Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) — нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм); прийнятий в особливому порядку законодавчим органом (наприклад, парламентом), або безпосередньо народом.
Відповідно до усталеної світової практики закони (як і інші нормативно-правові акти) в Україні приймаються на підставі Конституції України і повинні відповідати їй.
Основні ознаки закону:
- Має форму письмового документа.
- Приймається лише спеціальним органом держави, що має законодавчі повноваження (парламент) або ж загальнонародним голосуванням,тобто референдумом.
- Приймається в особливому порядку, дотримання якого є обов’язковим ,а відхилення від нього може тягнути за собою нечинність закону.
- Є нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу, він «сильніший» від інших нормативно-правових актів.
Види законів
Є різні підходи до класифікації законів: За місцем чи виконуваними функціями у системі законодавства:- Конституція (кодифікована і некодифікована);
- Конституційні закони - закони, необхідність ухвалення яких прямо передбачена Конституцією, або закони, що вносять зміни до Конституції;
- Кодифіковані закони (кодекси) - кодифіковані збірники законів (наприклад, Кримінальний кодекс України)
- Загальні закони - закони, що регулюють певну сферу суспільних відносин і мають широке коло дії (наприклад, Закон України про міліцію);
- Спеціальні закони - регулюють обмежену (спеціальну сферу суспільних відносин);
- Забезпечуючі (оперативні) закони - нормативно-правові акти, якими вводяться в дію окремі закони, ратифікуються міжнародні договори та ін.
- постійні — закони, що діють без обмеження строку;
- тимчасові — закони, що діють з обмеженням строку (наприклад, закони «Про оподаткування», «Про бюджет на 2009 рік»);
- надзвичайні (як різновид тимчасових законів) — ухвалюються у певних, передбачених конституцією, ситуаціях і діють на період надзвичайного стану
Комментариев нет:
Отправить комментарий